Опис досвіду роботи. Презентація

https://drive.google.com/file/d/1U_1glwQb3sK4JZjbtGv_geS5Nm-ZnLJS/view?usp=sharing

Опис досвіду роботи

                                             Опис досвіду роботи

учителя української мови та літератури Данч Надії Адамівни

Тема досвіду:

Формування важливих життєвих компетентностей учнів на уроках словесності в умовах особистісно зорієнтованого навчання

Вступ

Ми виховуємо учня не як носія знань, а як людину,

яка має жити в суспільстві і приносити йому користь.

В. Сухомлинський

Сьогодні держава дещо по-іншому ставить завдання для школи.

         Новітній документ – Концептуальні засади реформування середньої освіти «Нова українська школа» – простою мовою пояснює ідеологію змін, які зовсім скоро відбуватимуться в освіті. У ньому зазначено, що сучасна нова школа створюється всією українською громадою в рамках широкого суспільного діалогу.

         «Починаємо реформу, яка на десятиріччя визначить освітній ландшафт України. Ми прагнемо побудувати суспільство освіченого загалу» (Лілія Гриневич, Міністр освіти і науки України).

          «Метою повної загальної середньої освіти є різнобічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка усвідомлює себе громадянином України, здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, трудової діяльності та громадянської активності» (Проект Закону України «Про освіту» №3491-д від 04.04.2016).

Таким чином, випускник Нової школи - це:

-         цілісна особистість, усебічно розвинена, здатна до критичного мислення;

-         патріот з активною позицією, який діє згідно морально-етичних принципів і здатний приймати відповідальні рішення;

-         інноватор, спроможний змінювати навколишній світ, розвивати економіку, конкурувати на ринку праці, вчитися впродовж життя.

         Всі ми усвідомлюємо, що початок XXI століття – час запровадження нової якості життя. Сучасні суспільно-економічні відносини змушують людину виявити активну життєтворчість, мобільність та самостійність.

         Зрозуміло, що мова йде про навчання й виховання школяра, здатного приймати відповідальні рішення, критично мислити, творчо вирішувати проблеми, самореалізуватися, а отже, - про формування компетентної особистості.

Компетентність – специфічна здатність , яка дає змогу активно розв’язувати проблеми , що виникають у реальних ситуаціях життя.

         Вона формується в процесі навчання і виховання не лише в школі , а й під впливом сім’ї, друзів, культури. Тому реалізація компетентнісного підходу залежить від освітньо-культурної ситуації, у якій живе і розвивається школяр.

         Питання формування компетентностей висвітлено в Концепції загальної середньої освіти, Концепціях мовної та літературної освіти, Державному стандарті базової і повної загальної середньої освіти , нових програмах.

         У Критеріях оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти (2008 р.) основними видами компетентностей, яких потребує життя, є:

- соціальна;

- полікультурна;

- комунікативна;

- інформаційна;

- творчої діяльності;

- саморозвитку та самоосвіти.

         Сучасна школа має намагатися якомога ретельніше готувати випускника школи до активного життя та діяльності. Учні мають набути таких умінь:

- організовувати особисте навчання;

- презентувати власну думку й уважно ставитися до поглядів інших людей;

- досконало володіти рідною мовою;

- уміти виступати перед аудиторією;

- творчо розв’язувати проблеми;

- уміти передбачати труднощі й шукати шляхи їх розв’язання;

-бути здатними адаптуватись до життєвих ситуацій, які постійно змінюються;

- віднаходити інформацію з різних джерел;

- мислити критично і творчо;

- бути комунікабельними у різних соціальних групах.

         Зважаючи на запити суспільного життя та вимоги до сучасної освіти, працюючи тривалий час вчителем-словесником, я переконана у необхідності пошуку дієвих шляхів вирішення проблеми формування життєвих компетентностей учнів на уроках української мови та літератури.

         Впровадження досвіду спрямоване на забезпечення створення умов для розвитку творчої особистості дитини, атмосфери співробітництва, взаємодії вчителя та учня, досягнення певного стандарту освіти, позитивну мотивацію учнів до пізнавальної діяльності, виховання потреби самопізнання, самореалізації та самовдосконалення.

         Актуальність проблеми зумовлена сучасними тенденціями у світі, необхідністю сформувати в школярів культуру життєдіяльності, яка дасть їм можливість успішно будувати своє повсякденне життя, адже дані компетентності учня – це запорука його успішного входження в систему соціальних , економічних, політичних та культурних відносин. 

         Практична значущість. Важливим нині є не тільки вміння оперувати власними знаннями, а й здатність бути готовим змінюватись й пристосовуватись до нових потреб ринку праці, оперувати інформацією, активно діяти, швидко приймати рішення, навчатись упродовж життя, творчо проектуючи яке, особистість засвоює не лише знання, а й компетентності.

            Життєві компетентності – це знання, вміння, досвід особистості, її життєтворчі здатності, необхідні для розв’язання певних завдань і продуктивного здійснення життя як індивідуального проекту.

         Ідея досвіду спрямована на пошук шляхів «навчати навчатися»; розвиток життєвих компетентностей для досягнення успіху; реалізацію проблемно – пошукової, дослідницької роботи учнів; формування творчої особистості; адаптацію дитини до умов сучасного життя; підвищення позитивної мотивації учнів до навчання.

         Інноваційна значущість полягає у створенні ефективного процесу виховання самодостатньої, з потужним духовним потенціалом людини, здатної самостійно здійснювати життєвий вибір. Вважаю, що змістовим та організаційним наповненням системи формування життєвих компетентностей учнів повинні бути такі методи та технології навчання, які в центр ставлять самостійну діяльність учня, розвивають критичне мислення та творчі здібності.

         Наукову теоретичну базу досвіду становлять публікації відомих науковців – практиків: І. Єрмакова, О. Пєхоти, (ідеї проектної технології), Савченко О., Паращенко Л.І. Павленко О.І. (впровадження компетентнісного підходу), О. Пометун, Л. Пироженко (ідея інтерактивного навчання), О. Савченко, С. Подмазіна, А. Фасолі (ідеї особистісно орієнтованого навчання).

Суть досвіду. 

«У кожній людині є сонце … Тільки не треба його гасити».

         Цей вислів мудреця Сократа став девізом у проведенні уроків української мови та літератури, що стимулюють розвиток таких життєвих компетентностей учнів:

Життєві компетентності

комунікативна

соціальна

Саморозвитку й самоосвіти

творча

інформаційна

політкультурна

 

                                                

         Вважаю, що цей процес більш ефективний, коли діти застосовують свої знання та здібності відповідно до реальних життєвих ситуацій, виконуючи певні соціальні ролі, створюючи проекти, портфоліо тощо. Для цього спрямовую свою діяльність як вчителя-координатора у певному напрямку.

         Пропоную алгоритм реалізації життєвих компетентностей учнів на уроках української мови та літератури, які впроваджую в педагогічну практику.

Алгоритм

формування життєвих компетентностей

на уроках української мови та літератури

v Формування комунікативної компетентності :

1. Підготовка дидактичних матеріалів для уроків розвитку мовлення.

2. Розробка нестандартних уроків, які передбачають максимальне спілкування учнів.

3. Заохочення дітей до створення власного словника труднощів української мови та словника літературознавчих термінів.

4. Створення на уроці життєвих ситуацій.

5. Залучення дітей до випуску стінгазет, буклетів.

6.Удосконалення вміння слухати і чути з метою запобігання помилок у чужому і власному мовленні.

v Формування соціальної компетентності :

1. Стимулювання діалогічного спілкування.

2. Проведення диспутів, круглих столів з метою формування соціальної активності.

3. Практикування  позакласних заходів у формі ситуативних занять.

4. Написання творів «Якби я був президентом …» , «Якби я був мером нашого міста …», «Якби я був директором школи …».

5. Формування засобами предмету патріотичних почуттів, поваги до історії, рідної мови, традицій українського народу.

v Формування полікультурної компетентності :

1.Проведення інтегрованих уроків, уроків-екскурсій, бібліотечних уроків, зустрічей з цікавими людьми.

2.Запровадження рольових ігор, «круглих столів» з питань культури та мистецтва.

3.Застосування нетрадиційних форм організації уроків (інтелект-шоу,  лінгвістичний феєрверк, літературний салон) .

4.Сприяння розвитку духовності учнів.

v Формування інформаційної компетентності :

1. Розвиток умінь учнів обирати потрібні джерела інформації.

2. Удосконалення вмінь використовувати додаткову літературу.

3. Проведення інформаційних хвилинок.

4. Вироблення навичок складати схеми та читати їх.

5. Залучення учнів до використання комп’ютера, мережі Інтернет як потужного інструмента здобуття та обробки інформації.

6. Стимулювання критичного ставлення до повідомлень засобів масової інформації.

7. Виховання загальної інформаційної культури.

v Формування компетентності самоосвіти і саморозвитку :

1. Визначення проблемно-пошукових завдань, над якими потрібно працювати.

2. Підбір та опрацювання відповідної літератури.

3. Складання учнями тез, виписок, опорних конспектів, виконання творчих завдань.

4. Розробка проблемних запитань, завдань, вікторин, тестів, сценаріїв, написання рефератів.

v Формування творчої компетентності :

1.Раціональний підбір творчих завдань.

2. Надання дітям можливості самим обирати завдання для індивідуальної чи самостійної роботи.

3. Практикування нестандартних уроків як хорошої нагоди для учнів проявити свої творчі здібності.

4. Ретельний підхід до вибору теми творів як із мови, так із літератури.

3. Проведення позакласної роботи як дієвого способу вияву індивідуальних рис кожного учня.

         На основі цього алгоритму планую навчання не тільки як засвоєння знань, оволодіння вміннями й навичками, але й процес формування компетентностей кожного учня, виховання його як особистості, розвитку його суспільно – соціальної й творчої активності. Для цього створюю відповідні умови на уроках української мови та літератури. Намагаюся урізноманітнити форми роботи так, щоб учні відчули необхідність своєї присутності на заняттях, щоб виховати у них любов до свого предмету, бажання вчитися та самовдосконалюватися.

         На уроках української мови та літератури не лише подаю дітям знання, розвиваю вміння і навички, а й навчаю бачити головне, робити висновки, самостійно збирати інформацію, відкривати для себе щось нове, щоб потім легко адаптуватися в суспільстві, не помилитися у професійному виборі та творчо працювати.

         Задля реалізації цієї мети намагаюся сформувати в учнів такі вміння:

- прочитавши твір, уміти визначити проблеми , які порушуються , самостійно та критично їх аналізувати;

- мати здатність розв’язувати проблеми, поставлені однокласниками, отримати навички роботи в колективі;

- уміти «працювати з олівцем» над текстом твору: коментувати його, добирати факти, художні деталі , аналізувати їх, робити висновки й узагальнення;

- навчитися доречно використовувати знання, одержані поза школою (радіо, телебачення, бібліотека, інтернет);

- уміти правильно говорити й писати, добирати мовно-виражанні засоби відповідно до мети і ситуації спілкування;

- розвивати й вдосконалювати своє мовлення, навчитися створювати власні висловлювання.

1. Комунікативна компетентність – одне з головних завдань навчання та виховання адаптованої до сучасних умов людини. Вона формується в умовах безпосередньої взаємодії, тому є результатом досвіду спілкування.

         Для формування комунікативної компетентності учнів на уроках використовую різні види мовленнєвої діяльності:

ü аудіювання ;

ü  письмо;

ü  говоріння ;

ü читання.

Розвиваю вміння коректно вести навчальний діалог. Практикую різні за характером діалогічні висловлювання:

§  діалог-обмін думками;

§  діалог-розпитування;

§   діалог-спонукання;

§  діалог етикетного характеру.

         Пропоную дітям ситуацію: уявіть собі , що одна людина робить іншій певну послугу, а та висловлює вдячність. Розіграйте цю ситуацію як розмову двох осіб (діалог). Або змоделюйте випадок , який найчастіше трапляється у нашому житті на тему «У громадському транспорті», «У магазині»…

         Навчаю школярів створювати монологічні висловлювання різних типів, стилів, жанрів, доцільно й правильно використовувати засоби мови для їх побудови. Практикую письмові завдання такого змісту: «Яку майбутню сім’ю я сподіваюсь мати?», «У чому полягає сенс життя?», «Яким я бачу своє майбутнє? », «Що потрібно для щастя людині?».

         Ефективним засобом формування комунікативної компетентності вважаю ситуативні завдання, які використовую у певній послідовності з урахуванням теми, змісту, етапу уроку, підготовленості класу. Так, наприклад, на уроці «Усна відповідь на лінгвістичну тему» пропоную учням наступну ситуацію: «Уявіть, що ваші батьки зацікавилися, для чого вам вчити словосполучення?». Дайте усну відповідь на поставлене запитання.

         На уроках рідної мови використовую текстовий матеріал з елементами новизни, який відповідає віковим особливостей дітей, є цікавим для них, викликає бажання вчитися. Навчаю знаходити власні помилки та помилки однокласників, самостійно аналізувати їх, аргументувати свої міркування.

         Уроки літератури є плодотворним ґрунтом для формування умінь вести бесіду, вирішувати проблемні завдання. У кожному творі є художня деталь, яка розбудить уяву читачів, змусить задуматись, провести аналогії з сучасним життям.

Так, вивчаючи твір В. Нестайка «Тореадори з Васюківки», заохочую написати листа Яві та Павлуші (на вибір учня), дати їм цінні поради. Діти залюбки виконують такі творчі завдання.

         Часто пропоную учням уявити себе журналістами, взяти інтерв’ю у батьків на теми, пов’язані з вивченням того чи іншого художнього твору. Наприклад: «Як би вчинили ваші батьки, уявляючи себе на місці матері й батька героїні поеми Т. Шевченка «Катерина»?»

         Корисним засобом формування комунікативної компетентності є дискусія, у процесі якої діти розмірковують , вчаться аргументовано доводити свою думку, шукають істину. Наприклад , обговорюючи новелу В.Винниченка «Момент», запитую: «Чи може щастя бути миттєвим?». Такі завдання мають виховний вплив на школярів, бо так їм доводиться задумуватися над багатьма питаннями, які хвилюють людину.

         Проводжу нестандартні уроки, що розвивають комунікативні вміння:

§  Урок-бесіда «В. Симоненко. Місце і значення поета в українській літературі», «В. Сосюра. Коротко про митця. «Любіть Україну»».

§  Урок-подорож «Леся Українка. Дитинство поетеси, роль родини в її вихованні. «Мрії», «Як дитиною, бувало…»», «Поетичним стежинами. Василь Симоненко. «Виростеш ти, сину...»», «Т.Г.Шевченко. Творче життя поета. «Мені тринадцятий минало». Виразне читання віршів».

§  Урок-дослідження «Леся Українка «Давня казка». Проблеми і мотиви: роль митця в суспільстві, служіння музі й народові, суть людського щастя, вдячності», «Неповні речення. Однорідні члени речення, смислові відношення між ними. Узагальнювальні слова у реченнях з однорідними членами».

§  Урок-гра «Називні речення. Односкладні речення як частини складного речення», «Безособові речення», «Речення з однорідними членами. Кома між однорідними членами речення», «Узагальнювальне слово при однорідних членах речення», «Двокрапка і тире в реченнях із узагальнювальними словами при однорідних членах речення».

§  Урок-літературно-мистецька вітальня «Трагікомедія І.Карпенка-Карого «Сто тисяч» - класичний взірець українського «театру корифеїв».

§  Урок – рольова гра «В.Нестайко «Тореадори з Васюківки»».

Незважаючи на те, що нестандартні уроки вимагають грунтовної підготовки, врахування різних факторів, зокрема рівня сформованості умінь і навичок школярів, вікових особливостей та інтересів дітей, їх ефективність перевершує всі сподівання.

         На таких уроках учень повинен бути центральною фігурою: як дослідник, як доповідач, як ініціатор дискусії, як активний учасник групи, як консультант і т.д. Цього можна досягти такими засобами: 

-        зацікавлюючи дітей художнім текстом;

-        передбачаючи вільний вибір ним змісту та форми навчальної діяльності;

-        пропонуючи прийоми виконання завдань;

-        шляхи пошуку відповідей на поставлені питання;

-        заохочуючи прагнення знаходити свій спосіб вирішення тих чи інших проблем;

-        підтримуючи ініціативу, самостійність, вміння застосовувати набуті знання та навички у нових умовах.

         Лише при такому підході до проведення нестандартних уроків словесності можна говорити про їх доцільність, результативність, спрямованість на розвиток важливих життєвих компетентностей особистості, плекання дитини як творця свого життя.

         Проведення мною нестандартних уроків забезпечує:

·        освоєння навичок усної мовленнєвої діяльності;

·        сприяє розвитку уміння слухати й розуміти сприйняте на слух, грамотно висловлюватися;

·        толерантно спілкуватися з іншими людьми;

·        презентувати свою роботу;

·        швидко адаптуватися в мовному середовищі.

Комунікативна компетентність

2. Творча компетентність – це знання, уміння, навички, необхідні для успішної творчої діяльності та можливість використання їх у житті, на практиці.

         Для формування творчої компетентності учнів застосовую методи продуктивного навчання, креативні методи, які дозволяють пізнавати світ, створювати власну освітню продукцію. Серед них можна виокремити:

§  Метод порівнянь (Пригадайте химерний кораблик із повісті В.Близнеця «Звук павутинки». Що спільного він має з образом човника у повісті М. Стельмаха «Гуси – лебеді летять»?).

§  Метод емпатії (перевтілення): учні мають можливість осягнути почуття іншої людини (Уявіть, що ви – Женя , герой твору В. Гуцала «Олень Август». Що б ви зробили для здійснення своєї мрії? ).

§  Метод придумування (Напишіть власне закінчення оповідання Г.Тютюнника «Дивак»).

§  Метод евристичних питань на прикладі повісті А. Чайковського «За сестрою»:

- У чому полягає план порятунку сестри Ганнусі, придуманий Павлусем?

- Що Павлусь попросив в Ібрагіма замість подарунка? Чому?

- Як це характеризує хлопця?

- Чи очікували ви на таке закінчення твору?

Творча компетентність

Розвиток логічного мислення

Розвиток здібностей та талантів

Розвиток образного мислення

 

        

         На уроках української мови пропоную учням вправи, які, окрім творчих здібностей, розвивають образне мислення, художнє бачення світу, розширюють словниковий запас, сприяють кращому засвоєнню семантики слів :

ü дописати віршовані рядки;

ü дібрати якнайбільше означень до поданого слова (наприклад: день – похмурий, незабутній, …) чи якомога більше дієслів, які б поєднувались із словами (наприклад: вітер дме, завиває, співає …);

ü «зазирнути у словник » (у мову вчителя поступово вводяться незнайомі слова, значення яких учень розкриває сам);

ü зробити рекламу прочитаної книжки (скласти рекламу на твір А. Дімарова «Друга планета»);

ü словесне малювання (кольорами зобразити настрій героя Павлика з оповідання    С. Черкасенка «Маленький горбань»);

ü написати твір за поданим початком (наприклад, «Падав торішній сніг…»).

Формуванню творчої компетентності сприяє використання елементів рольової гри під час аналізу літературного твору. Наприклад:

ü рольове читання казки І. Франка «Фарбований лис» від слів «Тоді Лис перший заговорив до них ласкаво…» до слів «… Та за таким царем ми проживемо віки вічності, мов у Бога за дверима»;

ü розіграти діалог між Федьком та Толею, героями оповідання В. Винниченка «Федько - Халамидник».

         Такі завдання допомагають розвивати творчі здібності школярів і спонукають їх глибше усвідомити зміст твору.

Творче спілкування

Творче мислення

Творча активність

Творчий пошук

Творча діяльність

Творча особистість

Прийнятною вважаю таку модель творчої особистості учня :

         Наш час – це час кардинальних змін у суспільстві. Саме зараз Україні потрібні громадяни, які здатні приймати нестандартні рішення, вирішувати різноманітні проблеми; громадяни, у яких добре розвинене критичне мислення, які вміють творчо працювати. Тому вважаю за потребу формувати соціальну компетенцію учнів на уроках української мови та літератури.

         Соціальна компетентність визначається за такими параметрами: вміння робити вибір і уміння приймати рішення; вміння брати відповідальність, безконфліктно співіснувати; вміння оцінювати себе і товаришів.

         У своїй педагогічній практиці використовую тестові, творчі завдання різного рівня. Таким чином учні можуть зробити свій вибір щодо тематичного оцінювання.

         Практикую на уроках групову форму роботи для формування навичок бути організованим. Діти, працюючи в групах, вчаться приймати рішення, давати самооцінку своєї діяльності. Таким чином навчаю учніввідповідально ставитися до своєї участі у спільній роботі, поважати думку інших. Домашні завдання поділяю на «обов`язкове»і «за бажанням». Виконуючи завдання «за бажанням», учні проявляють свої індивідуальні здібності, висловлюють своє ставлення до проблем, порушених у творі. Так, наприклад, пропоную учням написати лист письменнику, описати дощ прозовою чи віршовою мовою; намалювати портрет персонажа твору; скласти свою квітку цінностей.

         Дбаючи про розвиток критичного мислення дітей, пропоную завдання проблемно–пошукового характеру, ставлю запитання, які спонукають до роздумів про філософію життя, до активного співробітництва учителя з учнем, формують уміння вирішувати проблеми, виховують особистісні якості.

Розглянемо деякі з них :

Чи не надто суворо чинить мати, виганяючи сина ? ( Пісня «Гомін, гомін по діброві»,7 кл.)

Поміркуйте і скажіть, чи може зовнішній портрет людини охарактеризувати її внутрішній світ? ( Життєвий та творчий шлях Л. Українки , 8 кл.)

Чи псує людину добробут, власність, багатство? (І. Нечуй-Левицький «Кайдашева сім’я »,10 кл.)

Як ви вважаєте, чи може людина в сучасному світі стати « пропащою силою» ? ( П. Мирний « Хіба ревуть воли, як ясла повні»,10 кл.)

         Під час уроків української мови пропоную учням завдання, які формують певне ставлення та конкретні навички , потрібні для позитивної поведінки, збереження та саморозвитку здоров’я, що є особливістю соціальної компетентності. Наприклад, навчальний діалог « Поговоримо про небезпеку» . Або, скориставшись словами з довідки, сформулюй правила надання першої невідкладної допомоги ураженому електричним струмом : електрика, гумовий килимок, провід, дерев’яна дощечка, відключити, відвести. До якої групи слів за вживанням ти звертався?

         Пропоную дітям текст, на основі якого потрібно написати поради щодо загартовування, використовуючи дієслова наказового способу.

         Одним із найголовніших завдань викладання української мови та літератури є підвищення полікультурної компетентності учнів і виховання любові до рідного слова, поваги до історії народу, його звичаїв, традицій.

         На уроках використовую різноманітний матеріал краєзнавчого та
літературознавчого характеру. Добираю тексти про видатних людей, про досягнення культури, про соборність України, її історичне минуле. Наприклад, для вибіркового переказу наукового стилю у 9 класі пропоную учням текст про значимість декоративно-ужиткового мистецтва в Україні. Або, для написання семестрового диктанту обираю текст « Запорозькі козаки». Використовую у викладанні свого предмета різні твори мистецтва : музику ( для емоційного сприйняття уроку ); живопис ( для написання творчих робіт ); кіномистецтво. Відвідуємо театр з подальшим обговоренням змісту та характеристикою образів даного твору.

         Для підняття інтересу до рідного слова готую та проводжу різні за формою позакласні заходи: тематичні лінійки, літературні посиденьки, свято мови, усні журнали, лінгвістичний феєрверк, подорожі, екскурсії, пов`язані з життям і творчістю славетних українців. ( Додаток 5 ).

         Для формування полікультурної компетентності практикую інтегровані уроки. Через засоби художнього читання, співу, музики учні сприймають красу художнього слова. Наприклад, для учнів 9-го класу проводжу інтегрований урок з мови на тему: «Складне речення. Живопис. «Гайдамаки» Т.Шевченка». Інтеграція сприяє розвитку вміння бачити синтез мови, літератури, живопису, пісні, музики; удосконалює навички синтаксично аналізувати речення-афоризми, виразно читати твори Кобзаря, виховує художній та естетичний смак.

         Таким чином мотивую роль рідного слова у житті учнів, сприяю розвитку їх духовності, культури, формую принципи толерантності.

Полікультурна компетентність

Формування загальнолюдських цінностей

Толерантне ставлення до інших

Оволодіння досягненнями культури

 

         Для компетентності саморозвитку характерне уміння самостійно здобувати інформацію з різноманітних джерел різними способами виділяти головне, аналізувати, оцінювати, використовувати на практиці для власного розвитку, прогнозувати результат такої діяльності, докладати зусилля для його досягнення.

         Працюючи над аспектами цієї компетентності, виступаю в ролі консультанта, помічника, координатора. Вважаю, що головне завдання вчителя полягає не в передачі конкретних знань, а в навчанні способам роботи для отримання знань. Для цього використовую різні прийоми вирішення таких завдань як визначення проблем, робота з джерелами інформації, критичний аналіз тексту, опис результатів діяльності. Наприклад, для удосконалення уміння прогнозувати результат своєї діяльності та самостійно виділяти головне, аналізувати, оцінювати, використовую прийом «Фантастична планета». Навчальна ситуація переноситься на фантастичну планету, можна перенести реального чи літературного героя у часі чи роздивитися будь-який факт з незвичайної точки зору очима інопланетянина.

         Для удосконалення уміння самостійно оволодівати новими знаннями ефективним у своєї роботі вважаю прийом «Індивідуальна робота». Наприклад, читання тексту з написанням відгуку та складання плану сюжету. Пропоную учням скласти домашні завдання, вікторину, тести відповідно до вивченої теми. Старшокласників навчаю складати тести, тематичні виписки, опорні конспекти до літературознавчої статті чи мовознавчого теоретичного матеріалу.

         У своїй практичній діяльності доцільно використовую проектну діяльність, яка нині є однією з найперспективніших складових освітнього процесу, оскільки створює умови для творчого саморозвитку та самореалізації, формує всі необхідні життєві компетенції.

         Учні вчаться створювати мультимедійні презентації, буклети, бюлетні, глосарій, паспорти літературних персонажів, газети, кросворди, вікторини та інше. Школярі з великим задоволенням виконують завдання, за допомогою яких можуть виявити творчу індивідуальність. (Додаток 3).

Пропоную учням домашнє завдання такого типу :

·        підготувати повідомлення, реферати, використовуючи інформаційну базу Інтернету ;

·        прорекламувати художній твір, дотримуючись усіх вимог, що висувають до рекламного продукту;

·        дібрати музику, яка б відповідала настрою літературного твору;

·        опрацювати за допомогою Інтернет - ресурсів додаткові джерела інформації про письменника.

         У процесі пошуку інформації діти вчаться вибирати та критично оцінювати знайдені матеріали.

         Цікавою формою роботи є створення реклами за прочитаним твором. Цей вид роботи розвиває у школярів творчі та розумові здібності. Проводиться це в захопливій ігровій формі, що дає можливість учню випробувати себе в певній ролі та отримати задоволення від результатів власної праці. Наприклад, на уроках української літератури учні 5-го класу рекламують українські народні та літературні казки.

         Метод проектів сприяє формуванню самоосвітньої компетентності, тому підбір завдань спрямовується на активізацію розумової діяльності, формування критичного мислення, осягнення учнями власної суті.

         Школярі готують дослідницькі, творчі, ігрові, інформаційні, рекламні, виховні проекти.

         Одним із основних завдань школи на сьогодні є формування інформаційної культури учнів, розвиток критичного й самостійного мислення, креативних здібностей, підготовка їх до життя в глобалізованому цифровому світі.

         На уроках української мови та літератури формую в учнів інформаційну компетентність, що передбачає оволодіння новими інформаційними технологіями, уміння відбирати, аналізувати, оцінювати інформацію, систематизувати її, використовувати джерела інформації для власного розвитку.

         Насамперед навчаю учнів обирати потрібні джерела інформації: словники, довідкова література, навчальні посібники, інтернет-ресурси, ЗМІ. Консультую з питань тематики робіт та пошуку інформації, навчаю усвідомлено згортати інформацію, виділяти потрібне, поєднувати різні джерела, складати план, тези, конспект тощо.

         Пропоную для виконання домашніх завдань проблемно-пошукові теми. Наприклад, опрацювати за допомогою інтернет-ресурсів додаткову інформацію про Е.Андієвську (6 клас), про Л.Костенко (11 клас) чи про іншого письменника. Інший приклад: дослідити походження фразеологізмів: дамоклів меч, прокрустове ложе, авгієві стайні, сізіфова праця та ін.

Інформаційна компетентність

уміння використовувати інформацію

уміння опрацьовувати інформацію

уміння знаходити інформацію

         У процесі пошуку інформації діти вчаться вибирати та критично оцінювати знайдені матеріали.

        

        

         Часто на уроки української мови та літератури учні готують інформаційні хвилинки: «Цікава граматика», «У країні Морфології», «З історії слів», «Літературні новини», «Чи знаєте ви?»…

         Школярі готують інформаційні відеопроекти. Наприклад, «Тарасові шляхи» (9 клас), «Доля дітей-сиріт у сучасному суспільстві» (6 клас), «Л.Костенко сьогодні» (11 клас). Формую уміння складати схеми на основі опрацьованої інформації. Стимулюю критичне ставлення до повідомлень ЗМІ. Виховую загальну інформаційну культуру учнів.

         Для формування життєвих компетентностей на уроках української мови та літератури використовую інтерактивні методи та прийоми ( роботу в групах, парах, ігрові технології ), які формують уміння колективно вирішувати завдання, сприяють активізації особистих якостей школяра. Наприклад, для учнів 5-6 класів на уроці української мови цікаво проходить гра « Віриш – не віриш », коли вони оцінюють, чи правильно вчитель аргументував певне твердження. Так школярі не просто уважно слухають, а й аналізують сказане, знаходячи неправильне твердження. А спостережливість і аналіз у житті знадобляться завжди.  

Щоденну роботу на уроках української мови та літератури з формування життєвих компетентностей учнів спрямовую на реалізацію такої моделі випускника школи :

Уміє жити в суспільстві, співпрацювати в колективі

Усвідомлює необхідність учитися протягом життя

Може приймати рішення й нести відповідальність за нього

Має високий рівень загальнолюдської культури

Гармонійно розвинута особистість

 

Література

1.Життєві компетентності учнів // Завуч.- 2006.- №26.- с. 16-17.

2.Компетентнісно-орієнтований підхід до навчального процесу // Директор школи. - 2007. - № 29-30. - с.6-10.

3.Компетентсніний підхід до освітнього процесу як вимога сучасності // Управління школою. - 2007. - № 19-21.. - с.50-52.

4.Метод проектів: традиції, перспективи, життєві результати: Практико-зорієнтований збірник / За наук. ред. Єрмакова І. Г. — К.: Департамент, 2003.

5.Новікова К.Л. Професійний словничок: компетенція і компетентність - одне й те саме? //Викладач XXIстоліття. - 2005. - №1. - с.49-51.

6.Освітні технології: Навч.-метод, посібн. / О. М. Пехота, А. З. Кіктенко, О. М. Любарська та ін. За заг. ред. О. М. Пехоти. — К.: А.С.К, 2004. — 256 с.

7.Перспективні освітні технології: Навчально-методичний посібник / За ред. Г.С.Сизоненко. — К.: Гопак, 2000.

8.Пометун О. Енциклопедія інтерактивного навчання / О.Пометун. - К.: СПД Кулінічев Б.М., 2007.

9.Попова Т. Розвиток життєвих компетентностей при вивчені мови та літератури // Вивчаємо українську мову і літературу. - 2005. - №36. -с.2-7.

10.Савченко О. Уміння вчитися як ключова компетентність загальної середньої освіти / О. Савченко // Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи. - К.,2004.- с.39.

11.Савченко О. Ключові компетентності - інноваційний результат шкільної освіти / О. Савченко / Рідна школа. - 2011. - №8-9.

12.Хуторський A.B. Розвиток обдарованості школярів: Методика продуктивного навчання: Посібник для вчителя. - М.: Гуманит. вид. центр ВЛАДОС, 2000. - 320с. - (Педагогічна майстерня).