Галина Малик.
«Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії». Повість-казка
сучасної дитячої письменниці
Мета: подати короткі відомості про життя та творчість Галини Миколаївни Малик,
ознайомити школярів із змістом казки;
розвивати вміння переказувати твір, читати уривки, уміння характеризувати
героя, аналізувати його вчинки;
розвивати творчі здібності, фантазію; формувати дбайливе ставлення до свого
життя, до інших людей, виховувати щирість, відкритість.
Обладнання: презентація, портрет, ілюстрації, експрес-зошит,
смайлики, довідник
Тип уроку: засвоєння нових знань
Хід уроку
І. Організаційний момент (побажання учнів)
Побажання учням гарного настрою,
позитивного спілкування, активної роботи
ІІ. Актуалізація опорних знань
З раннього дитинства нас супроводжують казкові
герої. Казка – це чарівна країна. Це давній і мудрий порадник. Це вона дає нам
перші уявлення про добро і зло, правду і кривду, чесність і справедливість.
Запитання до класу:
- Що ж таке
казка?
- Які види казок
ви знаєте?
-Назвіть ознаки
казок?
- Яка казка
називається літературною?
-Назвіть
літературні казки та їх авторів?
ІП.Оголошення теми, мети і завдання уроку
Сьогодні нас
знову чекає подорож у світ казки.
-
Що ви
очікуєте від уроку? Про що хотіли б дізнатися?
Вас чекає зустріч з новими персонажами,
ви будемо аналізувати їхні вчинки, давати їм характеристику, розвивати свої
творчі здібності і фантазію.
-Подивіться, до нас хтось завітав. Як вас звати?
Аля: Здрастуйте. Мене звуть Галина, а батьки називають Алею.Я вже до цього
звикла.Я не люблю робити справи до кінця! Все мені набридає. Нещодавно
потрапила до країни Недоладії. Там я
зустріла дивних мешканців.Про те, що зі
мною трапилося, дізналася письменниця Галина Малик, моя тезка, і написала
повість –казку про мої пригоди.Я хочу додому, допоможіть повернутися.
-
Як ви
, діти, думаєте, ми зможемо Алі допомогти?Отже, я бачу, що ви готові до нової
подорожі казкою? А з чого ж почати мандрівку?. Звичайно, зі знайомства з
автором, дивовижною жінкою, яка в одному інтерв’ю зазначила: « Для того, щоб
писати для дітей, треба просто бути щасливою людиною.Адже звідки, як не з себе,
можна дістати весь той прекрасний
казковий світ, якого в реальності не
існує!»
Подивіться презентацію і дайте відповіді в
експрес-зошиті
1У.Вивчення нового матеріалу
1.Творчий портрет письменниці
2.Рефлексія
-Якою ви побачили письменницю?Своє враження
визначте одним означенням (прикметником)
3.Робота з
теорією літератури
Художні твори бувають різних видів. Багато жанрів ви вже знаєте. Пригадайте
їх (міфи, легенди, перекази, казки) Сьогодні ми познайомимося з новим жанром
–повістю-казкою.
Повість –це великий розповідний прозовий твір, у
якому широко змальовано життя однієї або
кількох героїв протягом тривалого або важливого за подіями часу. Повісті
властиві такі ознаки: прозова мова, великий обсяг, декілька героїв, розповідь про
події.
4.Заповнення Діаграми Вена (експрес-зошит)
5.А тепер настав час для казки «Незвичайні
пригоди...»
-Чи сподобалася вам казка? Чим саме?
-Про що розповідається у казці?
6.Словникова робота
Ви звернули увагу на окремі слова:
картатий
–тканина або одяг з квадратними
візерунками
Плотвичка – назва риби
Завважити- примітити
Лантух- мішок
Гаптований- вишитий
Отетеріло – розгублено
Зазіхати – намагатися
заподіяти шкоду комусь
Промимрити –говорити тихо і
невиразно
Наглий –несподіваний,
раптовий
7.Бесіда
-Якою перед вами постає головна героїня?Прочитайте її портрет (2 розділ)
-Чому Аля потрапила до країни Недоладії?
-Як ви думаєте, чи правильно робила дівчинка?
-Чому країна має таку назву? («
Незакінчене речення»- зошит)
- Хто живе в країні
Недоладії
8.Заповнення таблиці «Мешканці країни Недоладії»
-Давайте познайомимося ближче з одним із мешканців країни Недоладії
9.Читання
казки в особах ( розділ 3)
10.Робота з прислів’ями, приказками
Знайдіть
прислів’я, що розкривають характер Алі.
Відстанеш годиною
– не здоженеш родиною.
Будь господарем
своєму слову.
Без охоти нема
роботи.
Вік живи – вік
учись.
Косо, криво, аби живо. Стук-грюк, аби з рук.
Косо, криво, аби живо. Стук-грюк, аби з рук.
-Чи добре чи
погано робила Аля?
-Чи маєте ви
спільні риси з Алею?
11.Інформаційне гроно до образу Алі
12.Рольова гра «У картинній
галереї»(діти розповідають про малюнки)
-Як ви думаєте, чи зможе Аля повернутися додому? Що їй треба для цього
зробити?
- Про це ви дізнаєтеся, прочитавши наступні розділи повісті.
У. Систематизація та
узагальнення вивченого матеріалу ( у зошиті)
1.Дослідження- відновлення
Установити послідовність
подій у тексті.
1.Поява чоловічка у червоному ковпаку.3
2.Аля знайомиться з Недоладьком.
5
3.Алі перехотілося вишивати рушника. 1
4.Аля у своїй кімнаті. 2
5. Дівчинка потрапляє у
Недоладію. 4
6.Аля
разом з Недоладьком йде у столицю Недоладії –Недоград.
2.Тренінг «Найкмітливіший»
Пригадайте, які справи треба
було завершити в казці, щоб...
*зробити бабусі приємне (довишивати рушника)
*звільнити країну від Першого недорадника (домалювати йому голову)
*допомогти недоладянам..
3.Вікторина «Таємнича
валіза»
Кому належить валіза за
переліком речей, які там знаходяться:
1.моточок червоних ниток, стрічка, рушник (Аля)
2.червоний ковпачок, зелений черевик, червоні шнурки (Недочеревик)
3.шкіряний капелюшок з півнячою пір’їною (Недоладько)
4.взуття, комірець, краватка, шнурки, волосся, гудзик(мешканці країни)
5.шкіряна безрукавка, штани з різними по довжині холошами (Недоштанько)
У1. Підсумок уроку(оцінювання)
-
Чого
вчить казка?
-
Завжди
треба доробляти справи, а не полишати їх незавершиними.Треба боротися з
власними лінощами.І пам’ятайте, що найкраща справа та, що має результат.
-
Бажаю
саме вам цього!
УП.Рефлексія(настрій)
УШ.Домашнє
завдання: прочитати 10
розділів, намалювати малюнок або сенкан до слова Недоладія
Тема. КАРПАТСЬКІ РОМЕО І ДЖУЛЬЄТТА, АБО ВІЧНА ТАЇНА КОХАННЯ. (ОБРАЗИ ІВАНА Й МАРІЧКИ В ПОВІСТІ «ТІНІ ЗАБУТИХ ПРЕДКІВ» М. КОЦЮБИНСЬКОГО. ОСМИСЛЕННЯ ФІЛОСОФСЬКИХ КАТЕГОРІЙ ЖИТТЯ І СМЕРТІ)
Мета: у процесі аналізу допомогти учням розкрити для себе красу глибоких інтимних почуттів і взаємної вірності, усвідомити вагу справжніх духовних цінностей у житті людини; розвивати в учнів уміння зіставляти, аналізувати й синтезувати вивчене; виховувати високі почуття.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: таблиці «Проблематика повісті «Тіні забутих предків», «Ідейний зміст повісті «Тіні забутих предків», вислів Антона Крушельницького «Гуцульщині «Тінями забутих предків» поставив Коцюбинський в українському письменстві віковічний пам’ятник».
І. Організаційний момент
ІІ. Мотиваційний етап
1. З’ясування емоційної готовності до уроку
2. Актуалізація суб’єктного досвіду та окремих знань
Літературний диктант
1. Повість «Тіні забутих предків» М. Коцюбинський написав під враженням від перебування в… (Карпатах)
2. Перше знайомство Івана й Марічки сталося під час… (Cутички двох родів)
3. Що свідчить про мистецьку душу Івана, його творчу натуру? (Відчуття музики й довколишнього світу як частини себе)
4. Які за жанрами пісні складала Марічка? (Коломийки)
5. Про кого сказано: «Він то сердито поблискував сивиною та світив попід скелі недобрим зеленим вогнем», то «простягався по долині, як срібна нитка, то як ситий віл, лежав у тихих місцях»? (Про Черемош)
6. Який художній засіб використано в щойно прочитаному уривку? (Персоніфікацію)
7. Пояснити значення діалектизмів:
Плай — (гірська стежка); мольфар — (чаклун, чародій); черес — (шкіряний пояс); гоц — (водоспад).
8. Укажіть, хто виконує названу дію: видобуває у старий спосіб вогонь (ватаг); постійно ворожить, зраджує близькій людині (Палагна); потопає в Черемоші (Марічка); покидає рідне село й повертається через шість років (Іван).
9. Що означає назва «Тіні забутих предків»?
3. Перевірка усного домашнього твору «Поетична самобутність Гуцульщини»
ІІІ. Оголошення теми уроку, мети, цілевизначення
ІV. Опрацювання навчального матеріалу
1. Слово вчителя
Коли ми вимовляємо «Тіні забутих предків», то в уяві постають сині Карпати, дзвінкі чисті потоки, нам запаморочливо пахне смереками й гірським травами. А серед усього цього дива живуть нявки і щезники, лісовики й чугайстри. А поряд — люди, що вміють вірити в казку, любити й вірно кохати.
Іванові й Марічці — головним героям повісті — судилося стати українськими Ромео і Джульєттою, утілити у своїх літературних долях головне — гармонію людських душ. Збагнути, відчути високе почуття кохання, яке подарувала доля Іванові й Марічці, — значить хоч трохи наблизитися душею до розуміння любові як великої таїни буття.
2. Бесіда
- Як познайомилися Іван і Марічка? З чого почалася їхня взаємна симпатія — з ворожнечі чи з доброти?
- За що, на вашу думку, Іван і Марічка покохали один одного?
- Що єднало їх у дитинстві і в юності?
- Чи осуджує письменник гуцулят за еротичні забави? Чому?
- Чи впливали духовні запити, зацікавлення на гармонію стосунків і як?
- Чи можна сказати, що Іванко й Марічка були дітьми прекрасної природи, жили за її законами і ніщо в їхніх стосунках не порушувало природної чистоти? (Діти природи, Іван і Марічка у своїх поглядах на світ і у своєму коханні цілком віддані безпосереднім душевним пориванням. Їхня фізична близькість сприймається не як розпуста, а як природнє продовження їхніх душевних поривань: «…все було так просто, природно, відколи світ світом, що жодна нечиста думка не засмітила їй серця». Гармонія людини й природи, гармонія почуттів і дій — це те, що бачить автор у такому «первісному» житті гуцулів).
- Чи була талановитою Марічка? Підвердіть цитатно.
- Як поставилися закохані до вимушеної розлуки? Підтвердіть це текстом.
- Чи згодні ви з твердженням, що закохані душі чують одна одну на відстані. Обґрунтуйте відповідь на основі тексту.
- Як Іван переніс смерть коханої? Чи можна сказати, що зі смертю Марічки скінчилася пісня кохання?
- Що спонукало Івана все-таки одружитися? Підтвердіть текстом.
- Чи зрадив Іван Марічку, одружившись на Палагні? (Одружився, бо цього вимагало саме життя: «Треба ж було газдувати». Хотів приспати свою душу господарськими турботами «Тепер він мав коло чого ходити. Не був жадний багатства — не на те гуцул жиє на світі,— саме плекання маржинки сповняло радістю серце. Як дитина для мами — такою була для нього худібка. Весь час, всі думки займала турбота про сіно, про вигоди маржинці». Іван не кохав Палагну, а тому це була не зрада.)
- Порівняйте Марічку й Палагну. Чи була Палагна Іванові парою? Обґрунтуйте.
- Чи Юра-мольфар був головною причиною суму й душевного безсилля Івана? Як розуміти слова: «Тусок обіймав серце Івана, душа банувала за чимось кращим, хоч невідомим, тяглася в інші, кращі світи, де можна б спочити»?
- Яким треба було бути Іванові, щоб не загинути й щасливо жити з Палагною? (Потрібно було стати таким, як Палагна. А це означало, що треба було знищити свою душу.)
- Пригадайте епізоди зустрічі Палагни з Юрою на світанку під час ворожіння та коли Юра проганяв хмару. Що зблизило Палагну і Юру? (Грубу силу тягне до грубої сили, крім того, жіноче єство Палагни відчувало Іванову байдужість.)
- Що ви більше цінуєте в людині: силу чи розум, досконалість фізичну чи духовну?
- Чи можна назвати стосунки між Юрою й Палагною справжнім коханням? (Це тільки скороминуща пристрасть. Юра у стосунках з Палагною грає. Про це свідчить епізод бійки в корчмі й підслухана Іваном розмова мольфара з Палагною про силу над Палійчуком. Любов між Юрою й Палагною можна назвати гріховною і більше тілесною, ніж духовною.)
- Як сприйняв Іван замах на своє життя? Чому шукав розради в спогадах про минуле кохання?
- Проаналізуйте розмову Івана з нявкою. Чи є в цій розмові деталі, які вказують на неминучість трагедії?
- Як проявляється благородство Івана в ставленні до нявки?
- Чому гине Іван? Чи був він щасливим в останні хвилини свого життя? Чи сприймається його загибель як трагедія?
3. Слово вчителя
Кохання справді має незбагненну силу. Воно не зникає навіть тоді, коли закохані гинуть. Справжнє кохання стає легендою, живе в пам’яті сущих, у піснях, у серцях хлопців і дівчат, які плекають мрію про таке ж високе й чисте почуття, як у карпатських Ромео і Джульєтти.
- Пригадайте останній епізод повісті. Чи було щось для вас дивним і несподіваним?
(Учні висловлюють свої враження, скажуть про власне розуміння й нерозуміння в епізоді поминок покійного Івана.)
Матеріал для вчителя
Для більшості українців обряд поминок незвичайний. Щоб зрозуміти його, треба розповісти про враження М. Коцюбинського, якими він ділиться з друзями, близькими. Так, у листі до О. Аплаксіної він описує сцену, яка особливо вразила його.
На лаві лежить покійник, горять перед ним свічки, у хаті поставлені лави, як в театрі, на них сидить багато людей. Тут же, біля покійника, зібралася повеселитися молодь. Лунав сміх, жарти, поцілунки, крик; грали в різні ігри.
Це дуже здивувало М. Коцюбинського й зацікавило.
Письменник давно замислювався над філософськими проблемами життя і смерті, безперервністю життя і смерті. Це ми бачимо в новелі «Цвіт яблуні», в останньому етюді «На острові» (образ агави).
Діалектика життя і смерті показана в останньому епізоді повісті «Тіні забутих предків».
«Чи не багато вже суму мала бідна душа?» — виникає питання.
Люди, проводжаючи душу на той світ, уважають, що вона має залишити землю веселою, щоб там уже не знати горя. А ще так демонструється вищість життя над смертю.
«Не набутися ним»,— сумно каже юна Марічка. Це глибоке слово «не набутися» означає всю життєву дорогу: напрацюватися, намилуватися природою, натішитися добрим товариством, наспіватися, налюбитися.
V. Закріплення
1. Визначення проблематики твору та ідейного змісту
2. Висловлювання учнів, узагальнення відповідей за таблицею
Проблематика повісті
- вічність і сила кохання;
- гармонія людини й природи;
- вічний двобій добра і зла;
- краса глибокого почуття кохання і деспотизм антигуманних звичаїв;
- смил щастя, смисл життя;
- вірність і зрада;
- філософська проблема життя і смерті.
Ідейний зміст
- оспівано любов як джерело духовності;
- романтична ідея незнищенності кохання;
- утвердження думки про те, що людина повинна жити в гармонії з природою, бачити її красу;
- осуджено деспотизм антигуманних звичаїв.
VІ. Підсумковий етап
Слово вчителя
Повість «Тіні забутих предків» називають справжнім скарбом української літератури, шедевром українського художнього слова. Антон Крушельницький сказав: «Гуцульщині «Тінями забутих предків» Коцюбинський поставив в українському письменстві пам’ятник».
Видатний кінорежисер Сергій Параджанов зняв фільм за повістю, який у 1965 році на Міжнародному фестивалі в аргентинському містечку Мар-дель-Плато отримав найвищу нагороду.
- Як ви вважаєте, чи є у такій високій оцінці заслуга М. Коцюбинського?
- Чи можна сказати, що ця повість — поема про життя у всіх його вимірах? Обґрунтуйте.
- У чому для вас сенс життя і щастя?
Слово вчителя
«Хто щасливий?» — запитував М. Коцюбинський в одній із своїх поезій у прозі «Пам’ять душі». І відповідав: «Той, хто дає багато, а бере найменше. На чиїх слідах виростають найкращі квіти, хто по всій дорозі розкидає для вжитку всіх самоцвіти». М. Коцюбинський, творчість якого ми вивчали, був сааме такою людиною.
VІ. Рефлексійно-оцінювальний етап
1. Рефлексія «Чому кохання — вічна таїна?»
2. Самооцінювання й оцінювання
VІІ. Домашнє завдання
1. Усний твір «Образи Івана й Марічки як утілення ідеї незнищенності кохання».
