Відкритий урок з української мови в 10 кл

ТЕМА. Фразеологізми – дорогоцінні діаманти в суцвітті української лексики

Мета: поглибити знання учнів з української фразеології; розкрити функціонально-стилістичні можливості лексичних та фразеологічних одиниць; формувати вміння використовувати фразеологізми у мовленні; збагачувати й активізувати словниковий та фразеологічний запас учнів; розвивати творче мислення, комунікативну активність учнів; удосконалювати вміння працювати самостійно, в групах і колективно; виховувати пошану до скарбниці народної мудрості, інтерес до вивчення рідної мови.

Тип уроку: комбінований урок.

Обладнання: підручник, дидактичний матеріал,  фразеологічний словник   комп’ютер.

Хід уроку

Епіграф:

                                                                       Кожен вираз рідної мови має своє обличчя.

                                    Як у квітки, у них свій неповторний аромат і

 відтінок барви, а цих відтінків кожна барва має тисячі.

                                                                                                           Василь  Сухомлинський

І. Організаційний момент

          Рідна мова

Знав би ти, Тарасе,

 гине мова!                                                                    

Суржиком забруднені вуста,

Тільки й чуєш покруч замість слова:

«Класно», «кльово», «супер», «наркота»!

Ти поставив на сторожі Слово!

А воно взяло і утекло!

Нашу мову рідну, калинову

Зберігає ще хіба село!

Скрізь манкрути, що зреклися роду,

Всюди мат та «мать!»!

То невже бракує у народу

Сил, щоб мову рідну врятувать?

Знав би ти, Тарасе, гине мова!

Гірко-гірко плаче десь в кутку!

Вже вона не пишна, калинова –

Сирота в терновому вінку.

В.Тільчик

v Слово вчителя

Мова – то цілюще джерело, і хто не припаде до нього вустами, той сам всихає від спраги. Століттями мова народу була тією повноводною річкою, яку ми називаємо народною мудрістю. Життя сьогодні вимагає володіти словом. Словом доречним, вагомим, мудрим, переконливим. Напередодні Міжнародного дня рідної мови хочеться звернути увагу, що сьогодні ми маємо засилля лихослів′я, суржику, зіпсованої мови, стилістичну безграмотність, порушення культури мовлення, норм, які усталені віками. Нині, на превеликий жаль, існує загроза українській мові з боку її носіїв, які бездушно засмічують її. Невже ми, українці, цього хочемо? Адже  ми знаємо, що мова наша запашна, співуча, гнучка, милозвучна, сповнена музики та квіткових пахощів. Сьогодні на уроці ми спробуємо відчути аромати та пахощі  рідного слова.

       Давайте прочитаємо епіграф сьогоднішнього уроку. Про які відтінки барв     йдеться у словах В. Сухомлинського? (синоніми, антоніми, омоніми, пароніми, багатозначність, переносне значення слів,прислів′я, приказки, загадки)                                                                                        СЛАЙД 1

ІІІ. Оголошення теми та мети уроку                                        СЛАЙД 2

v 1.Слово вчителя

З давніх-давен народ з покоління  в покоління  передавав чудові перлини народної мудрості – фразеологізми. І сьогодні ми з вами розглядаємо цікаве явище у нашій мові – фразеологізми.  Наше завдання – повторити основні групи фразеологізмів,  дослідити їх роль у мовленні. Кожен із вас побуває  сьогодні у ролі дослідника, продемонструвавши вміння творчо мислити, всебічно аналізувати мовні поняття та явища, висловлювати власні думки.

Отже, запишіть у зошити тему уроку: « Фразеологізми української мови». Сьогодні на уроці я бажаю вам працювати світлими головами, не пасти задніх, бачити зірки крізь терни та здобути в кінці уроку своє золоте руно. Тож починаймо!

ІІ.Актуалізація опорних знань. СЛАЙД №3

1.Розминка «Вірю – не вірю» (сигнальні картки:червоний-ні,синій-так).

1.     Лексика – це словниковий склад мови +

2.     Усі терміни – багатозначні слова -

3.     У реченні «сумують ластівки в садах» слово «сумують» ужите в переносному значенні +

4.     Слова «велетень, титан, гігант» - синоніми +

5.     Слова «вдень – вночі, гарячий – холодний, зима – літо» - омоніми -

6.     У реченнях «Учитель використовує ефективні методи викладання» та « Моя сестра – ефектна дівчина» вжито пароніми +

7.     Слова «диспетчер, авіатор, фотограф» - іншомовні +

8.     Слова «феодал, очіпок, урядник» - діалектні -

9.     Слова « вода, земля, подяка» - стилістично забарвлені -

10.           Сполучення « пекти раків, ловити гав, як курка лапою» - фразеологізми +

11.           Фразеологізми « як кіт наплакав, і кури не клюють» - синонімічні -

12.           Фразеологізми роблять мову яскравою, влучною, образною+

 Робота в парах (на картках)

Дослідити, чим відрізняються словосполучення першої і другої колонок.                                          СЛАЙД 3

Білий папір	Біла ворона (та, що відрізняється)
Дати хліба	Дати перцю (покарати)
Відкрита каструля	Відкрита душа (щира людина)
Каша з молоком	Кров з молоком (краса, здоров’я)
Майстер виробничого навчання	Майстер на всі руки (фахівець, спеціаліст)
Водити за руку	Водити за носа (обдурювати)
Товкти просо в ступі	Товкти воду в ступі (марна робота)
І риба і м’ясо	Ні риба ні м’ясо (ніякий)
Гнути залізо	Гнути кирпу (зазнаватися)
Набити ґулю	Набити руку (навчитися)

Висновок 1-го учня. Словосполучення першої (лівої) колонки творять у процесі мовлення, їх зміст відповідає значенням слів, з яких складаються. Кожне слово в них вжите із властивим йому лексичним значенням. У першому словосполученні, наприклад, прикметник білий вказує на колір і може бути замінений на інший (рожевий, сірий). Це саме можна сказати про компоненти інших словосполучень першої колонки.

Доповнення вчителя. Граматично організоване вільне поєднання слів

називається синтаксичним, або вільним словосполученням.

Висновок 2-го учня. Словосполучення другої (правої) колонки сприймаються як одне ціле і позначають єдине поняття. Зміст цих словосполучень не відповідає значенню слів, які входять до них. Так, білою вороною називають людину, яка виділяється серед інших своєю поведінкою або зовнішнім виглядом; ні риба ні м’ясо означає ніякий тощо. Це усталені звороти, стійкі сполучення слів – фразеологізми.

Доповнення вчителя. Отже, фразеологізми – це стійкі сполучення слів, що за своєю природою відрізняються і від слова, і від словосполучення. Як слово має своє значення, так і фразеологізм має своє узагальнене значення, що не складається з окремих лексичних значень його компонентів.

Фразеологічне сполучення слів має одне лексичне значення. Часто фразеологізм можна замінити одним словом (наприклад, серце з перцем – норовливість).

v Слово вчителя. Історія багатьох фразеологічних зворотів здається загадковою і незрозумілою. Наприклад, про людину, що добре знає свою справу кажуть: він на цьому собаку з’їв. За кожним висловом стоїть своя, цікава історія, тепер уже забута, хоч зворот живе в різних сферах людської діяльності і сьогодні. Вашим домашнім завданням було дослідити історію деяких фразеологізмів.

Пошукова робота. Фразеологічний диктант                                СЛАЙД 4

Ø Ахіллесова п’ята. У переносному значенні – «слабке, вразливе місце».

За старогрецьким міфом, мати Ахіллеса морська богиня Феміда скупала його у водах священної ріки Стікс, щоб зробити невразливим для ворожих стріл. Купаючи, мати тримала дитину за п’яту, і води Стікса не обмили її. Стріла Паріса, спрямована богом Аполлоном, влучила в п’яту, і Ахіллес загинув.

Ø Дамоклів меч. Вислів вживається у значенні «постійна небезпека». За  старогрецькою легендою, Дамокл, придворний сіракузького владики Діонісія, позаздривши своєму володарю, назвав його найщасливішим із людей. Під час бенкету Діонісій наказав посадити Дамокла на своє місце і віддавати йому царські почесті. Але ось Дамокл підняв очі і завмер: прямо над його головою був підвішений на кінській волосині вістрям вниз важкий меч. Зляканому Дамоклові Діонісій пояснив, що цей меч є символом тих небезпек, яких владар зазнає постійно, незважаючи на зовні безтурботне життя.

Ø Неопалима купина. У біблійній книзі Вихід розповідається про першу зустріч Мойсея з Богом, який промовляв до нього з палаючого тернового куща, що горів і не згорав («неопалима купина»).

v Зарубати на носі.

Значення. Запам'ятати міцно, раз назавжди.

Походження. Слово «ніс» тут зовсім не означає орган нюху. Як це не дивно, воно означає «пам'ятна дощечка», «бирка для записів». У давнину неграмотні люди всюди носили з собою такі палички і дощечки і на них робили всілякі замітки, зарубки. Ці бирки і звалися носами.

v Дослідження «А де ж моя пара?»                  

                              СЛАЙД 5

Відшукайте потрібні іменники першої колонки, щоб утворилися фразеологізми:

Ахіллесова	носа
Кліпати	голівонька
Богатирський	слід
Задирати	очима
Буйна	сон
Вигравати	шлях
Гарячий	вік
Життєвий	п’ята
Золотий	час

Довідка: ахіллесова п’ята, кліпати очима, богатирський сон, задирати носа, буйна голівонька, вигравати час, гарячий слід, життєвий шлях, золотий вік.

3.Робота з індивідуальними картками.

                     КАРТКА №1

        Завдання. Замість крапок вставте назви тварин.

        Злий як... Упертий як... Хитрий як... Полохливий як... Колючий як... Надутий як... Шкідливий як...

Відповіді: тхір, осел, лисиця, заєць, їжак, індик, кіт, ягня, ведмідь, риба, свиня, сорока, вовк, тетеря.

                     

 КАРТКА №2

Завдання. Записані фразеологізми потрібно пересіяти так, щоб залишились лише ті, які мають значення «багато».

Поставити на ноги; видимо-невидимо; підкрутити гайки; крутити носом; хоч греблю гати; роботи по шию; каламутити воду; кури не клюють; давати волю язику; дивитись крізь пальці; роботи по самі вуха; як цвіту по всьому світу; ні сіло ні впало; не з руки; одним духом; до сьомого поту; сила-силенна; на край світу; хоч лопатою загрібай; як з-під землі; рукою сягнути; і світу не видно; як грибів після дощу; з доброго дива; не за нашої пам'яті; як зірок на небі; як піску морського; давати волю рукам; дихнути не дати; зубами держати; одним миром мазані; не дати вгору глянути; тьма-тьмуща; вуха в'януть; як у бездонну бочку.

3. Самостійна робота в парах.                                                          СЛАЙД 6

Подані фразеологізми згрупувати в синонімічні ряди.

Завдання для І пари	1.Кури не клюють. 2.Хоч трава не рости. 3.Розкривати карти. 4.Хоч греблю гати. 5.Виводити на чисту воду. 6.Як піску морського. 7.Море по коліна. 8.Зривати маску. 9.Як з гуски вода.
Завдання для ІІ пари	1.Тягти жили. 2.Аж дим іде. 3.Байдики бити. 4.Небу жарко буде. 5.Вижимати соки. 6.На повну котушку. 7.Оббирати як сидорову козу. 8.Ґав ловити. 9.Сидіти склавши руки.

Перевірка завдання за мультимедійною дошкою.              СЛАЙД 7

1) Кури не клюють. Хоч греблю гати. Як піску морського. 2) Хоч трава не рости. Море по коліна. Як з гуски вода. 3) Виводити на чисту воду. Зривати маску. Розкривати карти.

1) Тягти жили. Вижимати соки. Оббирати як сидорову козу. 2) Аж дим іде. Небу жарко буде. На повну котушку. 3) Байдики бити. Сидіти склавши руки. Ґав ловити.

5. Вправа на редагування (виконання ланцюжком усно). СЛАЙД 8

Який із фразеологізмів випадає з синонімічного ряду?

1. Багато – хоч греблю гати; як сміття; до біса; на всю губу (на всю губу - сильно).

2. Давно – за царя Гороха, як було людей трохи; за царя Хмеля, як було людей жменя; за царя Панька, як була земля тонка; як на долоні волосся виросте (як на долоні волосся виросте – зовсім не буде).

3. Недбало робити – дурня клеїти; косо-криво, аби живо; стук-грюк, аби з рук; сяк-так на косяк (дурня клеїти – робити дурниці, прикидатися, нічого не робити).

4. Голий – як бубон; як турецький святий; як мати народила; як тріска (як тріска - худий).

5. Викривати – виводити на чисту воду; носити камінь за пазухою; обдерти як липку; зривати маску (носити камінь за пазухою – мати лихі, недобрі наміри; обдерти як липку – обікрасти, обібрати, пограбувати).

6. Підбурювати – збивати з пантелику; підливати в огонь олії; баламутити світом; кидати іскру в порох  (збивати з пантелику – заплутувати, викликати розгубленість).

7. Принижуватися – оббивати пороги; лизати п’яти; стелитися під ноги; ламати шапку  (оббивати пороги – ходити по кілька разів).

8. Підводити (когось) – підкладати свиню; заганяти на слизьке; виносити сміття з хати; підводити під монастир  (виносити сміття з хати – розголошувати таємницю).

9. Поводитись погордливо – гнути кирпу; губи квасити; дерти носа; через губу не плюнути (губи квасити – сердитися, плакати).

     6. Завдання за варіантами.                      СЛАЙД 9

Доберіть до фразеологічних зворотів антонімічні (письмово в зошиті). Пояснити їх значення.

Завдання для І варіанта	З рідного батька здере. Гнути спину. Перебиватися з хліба на воду.
Завдання для ІІ варіанта	Ударити лихом об землю. Справляти реготи. На ладан дише.

Слова для довідок: – останнє віддасть; ні за холодну воду не братися; жити на широку ногу; повісити носа; ревма ревти; кров з молоком.

Перевірка за варіантами. СЛАЙД 10

І варіант. З рідного батька здере – останнє віддасть.

              Гнути спину – ні за холодну воду не братися.

              Перебиватися з хліба на воду- жити на широку ногу.

ІІ варіант. Ударити лихом об землю – повісити носа.

              Справляти реготи – ревма ревти.

              На ладан дише – кров з молоком.

v Слово вчителя. Фразеологізми – перлини мови. Це невичерпні скарби народної мудрості. Той, хто добре володіє мовою, збагачує думку і слово фразеологізмами, прислів’ями, приказками, крилатими словами та виразами. А як вони з’явились у мові?

v «Мозковий штурм»

Які вам відомі джерела українських фразеологізмів?

(Є вислови, що виникли на власному грунті, і вислови, запозичені з різних мов у різні часи. Протягом віків осідали в мові найяскравіші за формою та найбагатші за змістом слова – з античних і біблійних легенд, з літописних переказів, з художньої літератури, з історичних та наукових джерел).

Висновок. Джерела фразеології: СЛАЙД 11

Ø  Народна мудрість

Виносити сміття з хати

Ø Крилаті вислови (І чужому научайтесь, і свого не цурайтесь).

Ø Вислови професійно-виробничого походження (у своєму репертуарі).

Ø Вислови Біблійного походження (терновий вінець; чаша терпіння). ()   

Ø Антична міфологія (Ахіллесова п′ята) 

v «Спіймай помилку»                                           СЛАЙД 12

Боягуз своєї ліні боїться.

Жди з горя погоди.

Товкти воду в мисці.

Тиха хода греблю рве.

У здоровому тілі здоровий пух.

Від добра бобра не шукають.

Крутиться як булка у колесі.

Мовчати як риба об лід.

За трьома зайцями побіжиш – жодного не піймаєш.

v 4. «Диво в решеті». Вибірковий диктант.

Записані фразеологізми потрібно пересіяти так, щоб залишились лише ті, які мають значення «багато».

v Поставити на ноги; видимо-невидимо; підкрутити гайки; крутити носом; хоч греблю гати; роботи по шию; каламутити воду; кури не клюють; давати волю язику; дивитись крізь пальці; роботи по самі вуха; як цвіту по всьому світу; ні сіло ні впало; не з руки; одним духом; до сьомого поту; сила-силенна; на край світу; хоч лопатою загрібай; як з-під землі; рукою сягнути; і світу не видно; як грибів після дощу; з доброго дива; не за нашої пам'яті; як зірок на небі; як піску морського; давати волю рукам; дихнути не дати; зубами держати; одним миром мазані; не дати вгору глянути; тьма-тьмуща; вуха в'януть; як у бездонну бочку.

                                                                                      

v Відповіді: видимо-невидимо, хоч греблю гати, роботи по шию, кури не клюють, роботи по самі вуха, як цвіту по всьому світу, до сьомого поту, сила-силенна, хоч лопатою загрібай, і світу не видно, як грибів після дощу, як зірок на небі, як піску морського, дихнути не дати, не дати вгору глянути, як у бездонну бочку, тьма-тьмуща.

v . Фразеологічний аукціон

Перша група пригадує фразеологізми із словом «рука», друга – із словом «ніс». Пояснити їхнє значення.

Довідка 1.

Золоті руки – про людину, яка все вміє.

На руках носити – виявляти велику увагу.

Опустити руки – бути бездіяльним.

Рука руку миє – про спільників у якійсь поганій справі.

 Руки вгору піднімати – визнати себе переможеним, відмовлятися від боротьби.

Руки зв’язати – позбавити свободи.

Руки розв’язати – звільнити від якогось обов’язку.

Руки сверблять (1) – поривання до якоїсь роботи.

Руки сверблять (2) – бажання ударити, побити когось.

Рукою подати – близько, поруч.

Руку мати – мати підтримку, мати покровителя.

Руку набити – набути досвіду в якійсь справі.

Руку подати – допомогти, підтримати морально.

Руку  тягти (за кимось) – ставати на чийсь бік в якійсь суперечці.

Своя рука – владика – про необмежене свавілля.

Узяти себе в руки – оволодіти собою.

Права рука – найближчий помічник.

Як без рук – почувати себе безпорадним.

Рукам волі не давати – не битися, не зачіпати когось.

Руки короткі – немає достатньої влади, можливості зробити що-небудь.

Руки не стоять – не мати бажання до якого-небудь виду діяльності.

Руки підкласти – безкорисливо допомогти комусь.

Рук не чути – стомлюватись від праці.

Руку позолотити – дати хабара або нагороду за ворожіння.

Під гарячу руку – спересердя, у гніві, зопалу, не думаючи.

Під руками – поруч, близько.

З легкої руки – вдале починання.

Довідка 2.

Ніс задирати – зазнаватися.

Сунути свого носа в чужі горшки (в чужий город) – втручатися в чужі справи.

Ніс утерти – показати свою перевагу, перевершити когось.

Закрутило в носі – припало не до вподоби.

Закрутити носом – відмовитись від чогось, завередувати.

 Заорати (запороти) носом – впасти на що-небудь.

Зарубати на носі – добре запам’ятати.

Мугикати під ніс – дуже тихо наспівувати щось.

Муркнути собі під ніс – сказати щось невиразно.

Мати мухи в носі – про того, хто нервує, має неврівноважену поведінку.

Аж в носі закрутило – неприємно вразило.

Бубоніти під ніс – говорити невиразно.

Вдарило в ніс – вразити неприємним запахом.

Вище ніс – не журитися.

Водити за ніс – обіцяти, але не виконувати.

Не сунь носа до чужого проса – не втручайся в чужі справи.

І носом не поведе – не звертає уваги.

Новий рік на носі – незабаром.

Комар носа не підточить – бездоганно.

Залишитися з носом – ні з чим.

Не бачити далі свого носа – недалекоглядність, не бачити очевидного.

Тримати ніс за вітром – бути в курсі справи.

Клювати носом – дрімати.

v 2. Ділова гра «Ти -  мені, я – тобі»

На нього кидають слова і гроші, коли їх не цінують.

Його радять шукати в полі.

Він хазяйнує в голові легковажної, несерйозної людини. (Вітер)

Ним можна клювати, як дзьобом.

Його задирають, коли зазнаються.

На ньому можна зарубати, як на пні. (Ніс)

Крізь них пролітають, як крізь отвір.

Вони не квіти, а в’януть. (Вуха)

Він може довести до Києва і далі.

Його можна нагострити, як ніж.

Він схожий на лопату, особливо у балакучих людей. (Язик)

Ними можна косити.

Їх можна відкривати комусь на щось.

Їм можна не вірити, а інколи правда їх коле. (Очі)

.Гра «Миттєва відповідь»

Ø Чи буває душа в п’ятах?(буває, коли злякатися)

Ø Чи є ноги у книжки?(є, якщо вона зникла )

Ø У якому фразеологізмі згадується таблиця множення?(ясно, як два на два – чотири)

Ø Що можна ламати без рук і усякого знаряддя?(дрова)

Ø Коли беруть ноги в руки?(коли тікають)

Ø Чи можна сказати: майстер на обидві руки?(майстер на всі руки)

Ø Чи можна вийти сухим із води?(можна,

Ø Кому може бути море по коліна?(п’яному)

Ø Чи можна носити воду в решеті?

Ø Хто може зробити з мухи слона?(той, хто перебільшує)

Ø Коли енциклопедія може бути «ходячою»?(людина, яка все знає)

Ø У кого сім п’ятниць на тиждень?(у брехуна)

Ø Чи можна шити «на живу нитку»?

Ø Коли не чуєш ніг?(коли біжиш)

Ø Коли не знаєш, де «очі подіти»?(коли соромно)

Ø Чи можна кілок на голові тесати?(можна, коли безрезультатно пояснювати)

Ø На кому шапка горить? (на злодієві)

v Х.  Домашнє завдання.   СЛАЙД

v Знати, що таке багатозначність, синонімія та антонімія фразеологізмів.

v Скласти діалог на шкільну тему, використовуючи фразеологізми-синоніми або фразеологізми-антоніми.